Dégradé au point d'être méconnaissable dans l'un des foyers de tensions de l'Assemblée ukrainienne, le héros du roman « Amadoca » est toujours vivant. Ce silence troublant, ces fragments d'un traumatisme profond, ont engendré une nouvelle perte de mémoire : l'homme ne se souvient ni de son nom, ni de son apparence, il ne reconnaît plus aucun de ses proches, aucun fragment de sa vie passée. Voilà ce qu'une femme peut voir, l'amour et la patience d'une diva qui crée : mordre les pires mirages, oublier et avoir oublié, rassembler les fragments discordants des preuves perdues, les recoudre et reconstituer une histoire complète. Amadoca est le plus grand lac d'Europe, situé sur le territoire de l'Ukraine actuelle. Imaginé pour la première fois par Hérodote, il a été maintes fois représenté sur les cartes par les cartographes du milieu du XXe siècle, jusqu'à son histoire fascinante et cylindrique. Comment les grands lacs se volatilisent-ils silencieusement ? Comment connaissent-ils le sens de la vie, le sens de la culture ? Et qu'est-ce qui deviendra lassant ? Comment établir un lien entre la catastrophe juive de l'Europe convergente et la pauvreté de l'intelligentsia ukrainienne sous le joug des répressions staliniennes ? Peut-on oublier qu'un peuple entier s'effondre ? Pourquoi les traces et les cicatrices d'une mémoire perdue nous lient-elles ? Quelle patience et quel amour puis-je accorder à la mémoire d'autrui ?

Понiвечений до невпiзнаваности в однiй iз гарячих точок на Сходi України, герой роману "Амадока" тiльки дивом залишився живим. Це сумнiвна втiха, оскiльки важкi травми призвели до повної втрати пам'ятi: чоловiк не пам'ятає нi свого iменi, нi звiдки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його i вiднаходить жiнка, любов i терпiння якої здатнi творити дива: сягати найглибших пластiв забуття i спогадiв, поєднувати розрiзненi клаптi понiвеченої свiдомостi, зшивати докупи спiльну iсторiю. Амадока - найбiльше в Європi озеро, розташоване на територiї сучасної України, вперше згадане Геродотом i впродовж кiлькох столiть вiдтворюване на мапах середньовiчними картографами, аж до свого раптового i цiлковитого зникнення. Яким чином безслiдно випаровуються великi озера, як зникають цiлi свiти, цiлi культури - i що залишається натомiсть? Чи може iснувати зв'язок мiж єврейською Катастрофою Схiдної Європи i знищенням української iнтелigенцiї в часи сталiнських репресiй? Чи може забуття однiєї людини сягати на кiлька поколiнь пiд землю? Чи пов'язують нас знаки i шрами понiвеченої пам'ятi? Чи здатнi любов i терпiння дати змогу торкнутися свiдомостi iншої людини?